Свято Букваря. Ми навчилися читати

Мета: вчити учнів читати виразно, інтонаційно вірші; розвивати кмітливість, мислення, увагу; виховувати любов до читання, книги.

Хід свята 

1.     У нашім класі сьогодні свято.

Прийшли гості: мами й тата.

Прийшли до нас бабусі шановні

Послухать які ми тепер красномовні.

1.     На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас.

Любі тата, любі мами,

Ми чекали дуже вас.

(Пісня «Ми браві першокласники»)

1.     Зовсім, зовсім ще недавно,

Вересневої пори

Мами й тата в школу нас за руку

Несміливих привели.

1.     – Будь слухняним, синку!- мати вимовля.

-Слухай оцю жінку, тож вчителька твоя.

На уроці будь уважним, не пустуй, не розмовляй,

А прописуй букви старанно, вчительці відповідай.

1.     До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось, ой, нелегко

Писати палички й гачки.

1.     І згадуєм, як літеру до літери складали раз у раз,

І паличку до палички виводили щораз.

(Частівки)

1.     Колись, це дуже дивно здавалося мені:

І як писати рівно ці літери складні?

І, навіть, з паличками я впоратись не міг.

Криві та з карлючками, 

Ну, просто, як на сміх.

1.     Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво,

Писав, писав і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, 

Неначе вже сама.

1.     Та поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас робота не лякала, 

І часто чули: «Молодці!»

1.     Цілий рік ми працювали,

Розумнішими ми стали.

Ми старались, ми трудились, 

Багатьох ми справ навчились.

1.     Ми навчилися читати, 

І писати, й рахувати,

Додавати й віднімати,

Малювати і співати.

Вчитель.

Є книг багато мудрих і повчальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна книжка усім начальник,

І по-простому звуть її Буквар.

1.     Буквар взяли ми перший раз,

Як прийшли у перший клас.

Тепер нам радісно сказати:

«Ми вже уміємо читати!»

1.     Букв спочатку ми не знали,

Мами нам книжки читали.

З Букварем ми подружились

І самі читать навчились.

1.     Букви всі від А до Я

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду

А Букварик не забуду.

1.     Палички і закарлючки

На папері пише ручка.

Щоби правильно писати,

Треба всіх їх пам’ятати.

В алфавіті 33,

Їх зі мною повтори.

А, Б, В – бджілка в вулику живе.

Г, Ґ ,Д – вітер в димарі живе.

Е,Є,Ж – єнотик ситий вже.

З, И, І – зорі сяють угорі.

Ї, Й, К – кіт побачив їжака.

Л, М, Н – літо миле промайне.

О, П, Р – їли ми смачне пюре.

С, Т, У –я ще трішки підросту.

Ф, Х, Ц – усмішка осяяла лице.

Ч, Ш, Щ – скільки радості в очах.

Ь, Ю, Я – абетку вивчили від А до Я.

1.     Уміти читати – чудова це штука!

Спасибі тобі, Букварю, за науку.

Любий Букварику! Перша книжко!

Навіть, заплакати хочеться трішки.

Разом з тобою ми підростали,

Слово найперше ми тут прочитали.

1.     Я сторіночку останню

В Букварі перегорну.

Свого друга на прощання

Я до серця пригорну.

1.     Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти – найперший мій дружок!

1.     Прощавай, Букварику, 

Мій найперший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

(Пісня «Мій Букварик»)

Вихователь.

Упродовж всього життя ми звертаємось до книги. Батьки читали вам казки, вірші коли ви ще були зовсім маленькими. Згадайте свої перші улюблені книжечки, які розглядали, щось згадуючи,уявляючи, фантазуючи. А тепер ви самі вивчили всі літери і стали читачами.

1.     Ура! Я можу сам читати!

Не треба маму умовляти,

Сестру просити без зупинки,

Щоб прочитала ще сторінку.

Не треба смикати бабусю – 

Читати вам ніхто не мусить.

Навіщо нудитись, чекати?

Самому можна все читати.

1.     І я навчився вже читати

Складно, плавно, як і слід.

«Добре,синку»,- каже мати.

«Гарний хлопець!»-хвалить дід.

І бібліотеку маю, подивіться скільки книг!

Залюбки щодня читаю, прочитати всі не встиг.

І малюнки я повинен розглядати кожен  раз…

Бо для кого ж ці малюнки намальовані?

Для нас!

1.     Книжечки маленькі в класі на полиці

Бережуть надійно різні таємниці.

А для тих маляток, що читати вміють,

Залюбки секрети книжечки відкриють.

Лиш візьми, дитино, книжечку з полиці –

Будеш всі на світі знати таємниці.

(Пісня «А ми любимо читати»)

Частівки

Приготуйте фотоплівки

І зніміть на згадку нас.

Заспіває вам частівки

Зараз весь наш перший клас.

              Як були мі ще малими,

              Всі казали «Малюки!»

                         А тепер не малюки ми-

                         Ми вже справжі козаки!

             Розбудіть мене вночі,

             В самій серединочці,

             Розповім вам алфавіт

             Без жодної зупиночки.

Всі навчилися писати,

Ну і я навчилась теж.

Кажуть вчителька і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

·         Я труджуся, наче бджілка,

Бач, як гарно я пишу.

·         Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу.

На уроці праці

Влаштували танці –

Ми ногами працювали,

Так, що туфлі всі порвали.

Всі куплети доспівали,

Закінчився перший клас.

Другокласниками стали,

Привітайте дружно нас!

Вихователь.

Буквар скінчився, та нескінчилось, а тільки починається нове життя. Буквар – це маленька частоска тих великих знань, що дасть вам школа.

Учись старанно, залюбки

Читати полюби книжки,

Бо книжка так багато вміє:

Вона печаль твою розвіє,

В чарівний світ казок помчить,

І думати тебе навчить,

І мріяти, і співчувати,

І стільки може розказати!   

(Пісня «Читайте, читайте!»)